Сделать свой сайт бесплатно

Реклама

Создай свой сайт в 3 клика и начни зарабатывать уже сегодня.

@ADVMAKER@

Посібник водія малого(маломірного) судна


             

         Кожен судноводій маломірного (малого) судна повинен бути холоднокровний. Його вихована часом  воля повинна переважати над почуттям.

          Сили марнославства, впертості, переваги, агресивності, бажання показати себе потрібно холоднокровно підпорядкувати здоровому глузду. У кожного судноводія має бути почуття солідарності до судноводіїв, керуючому іншим будь-яким судном, якому він повинен прагнути допомогти правильним і грамотним управлінням своїм судном. Судноводій маломірного судна зобов'язаний твердо знати всі положення, що регламентують безпеку плавання. Це досягається навчанням на спеціальних курсах та постійною самопідготовкою самого себе.

      "Що таке хороша морська практика?" – це загальна, випробовувана часом практика судноводіїв усіх часів, яка містить приклади порушення здавалося б непорушних вимог. Більшість цих прикладів стали хрестоматійними. Всі вони говорять про втрату судноводіями почуття небезпеки, відповідальності за судно і життя людей.

Водне середовище вчить: "Вважай себе ближче до небезпеки!" Що це значить?

Думається, що для судноводія дуже важливо вміти тверезо оцінювати власні навички, переваги і недоліки свого судна та своїх навичок.

З повагою від  авторів цієї відбірки.
ЗМІСТ

  1.  

Вступ

2

  1.  

ПРАВИЛА користування водними об'єктами для плавання на маломірних (малих) суднах у м. Києві.

3

  1.  

ПРАВИЛА судноплавства на внутрішніх водних шляхах України

11

  1.  

ПРАВИЛА  пропуску суден через судноплавні шлюзи України

22

  1.  

КУ Адміністративних правопорушень (зі змінами   № 5076-VI від 05.07.2012)

30

  1.  

Спец лоція: Канівське водосховище

34

  1.  

ДОДАТКИ:

 

  1.  

Звукові сигнали

37

  1.  

Таблиця Бофорта

38

  1.  

Система МАМС

39

  1.  

Навігаційне річкове обладнання

40

 

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА X сесія IV скликання

РІШЕННЯ від 26 травня 2005 року N 393/2968

Про встановлення Правил користування водними об'єктами для плавання на маломірних (малих) суднах у м. Києві

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", пункту 11 статті 8 і статті 67 Водного кодексу України, з метою охорони людського життя на воді, безпеки судноплавства та охорони довкілля Київська міська рада вирішила:

1. Встановити Правила користування водними об'єктами для плавання на маломірних (малих) суднах у м. Києві, згідно з додатком.

2. Взяти до відома, що контроль за виконанням цих правил здійснює Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства у взаємодії з відповідними органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, громадськими організаціями, діяльність яких пов'язана із забезпеченням правопорядку та охорони життя на воді, органами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, рибоохорони, охорони довкілля.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань транспорту та зв'язку.

 Київський міський голова 

О. Омельченко 

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА V сесія VI скликання

РІШЕННЯ від 25 березня 2010 року N 439/3877

Про внесення змін до рішення Київради від 26.05.2005 N 393/2968 "Про встановлення Правил користування водними об'єктами для плавання на маломірних (малих) суднах у м. Києві"

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", пункту 11 статті 8, статті 67 Водного кодексу України, у зв'язку з необхідністю запобігання випадкам травматизму на воді та з метою забезпечення належних умов соціального використання водних об'єктів у м. Києві Київська міська рада вирішила:

1. Викласти абзац 8 пункту 4.4 Правил користування водними об'єктами для плавання на маломірних (малих) суднах у м. Києві в такій редакції: "Від затоки Собаче гирло до острова Водників маломірним (малим) суднам забороняється:".

2. Викласти підпункт 4 абзацу 8 пункту 4.4 Правил користування водними об'єктами для плавання на маломірних (малих) суднах у м. Києві в такій редакції: "заходити в Матвіївську затоку та затоку Оболонь (крім спортивних, рятувальних та суден контролюючих органів);".

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань транспорту та зв'язку.

 Київський міський голова 

Л. Черновецький 

 

ПРАВИЛА
користування водними об'єктами для плавання на маломірних (малих) суднах у м. Києві

1. МЕТА, ЗАВДАННЯ

1.1. Правила користування водними об'єктами для плавання на маломірних (малих) суднах у м. Києві (далі - Правила) регламентують охорону людського життя на воді, безпеку судноплавства та охорону довкілля, і встановлюють порядок користування маломірними (малими) суднами на річках, водосховищах, інших водоймах загального користування в межах міста Києва.

1.2. Регулюють правові відносини з метою забезпечення науково обґрунтованого, раціонального використання вод   для  потреб населення  і  галузей  економіки,  відтворення  водних   ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим проявам вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних  об'єктів,  а  також  охорони  прав  підприємств,  установ, організацій та громадян на водокористування.

      Забезпечують реалізацію    державної    політики   у   галузі використання і охорони  вод  та  відтворення  водних  ресурсів  на території м.   Києва.  Встановлюють  правовий  режим  користування водними об'єктами  для  плавання  маломірних   (малих)   суден   у м. Києві.
      Створюють умови щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. 
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

      2.1. У Правилах використовуються терміни у таких значеннях:

     водний об'єкт - річки,  водосховища,  інші водойми загального користування в межах міста Києва;

     моторне судно - будь-яке судно, що використовує власну силову установку,  за винятком суден,  двигуни яких використовуються лише для невеликих переміщень (у портах чи  в  місцях  навантаження  та розвантаження),  або  для  збільшення  їх  маневреності під час їх буксирування чи штовхання.  Судно,  що пересувається за  допомогою вітрила  та  одночасно  використовує  свою силову установку,  слід

вважати моторним судном;

     швидкісне судно  -  будь-яке  самохідне  судно,  за  винятком водотоннажних, яке може розвинути швидкість 35 км/год, та більше;

     база для   стоянки   маломірних   (малих)   суден  -  суб'єкт господарювання,  одним зі статутних напрямків діяльності  якого  є надання  послуг  з безпечного утримання маломірних (малих) суден і який  утримує  і  використовує  спеціально  обладнані  для   цього гідротехнічні  споруди або природні берегові об'єкти,  за винятком баз та інших пунктів базування суден флоту рибного господарства.

      2.2. Підприємства,  установи   і   організації,   які   мають маломірні   (малі)   судна,  повинні  призначати  посадових  осіб, відповідальних за експлуатацію та користування цими суднами та  їх утримання на базах для стоянки.

      2.3. Водні об'єкти,  на яких дозволяється плавання маломірних (малих) суден,  бази для стоянки маломірних (малих)  суден,  місця масового  відпочинку  населення  на  воді (пляжі),  а також місця, заборонені для плавання маломірних  (малих)  суден,  повинні  бути обладнані навігаційними плавучими, береговими знаками і вогнями, у тому числі інформаційними (заборонними, попереджувальними, приписними) знаками встановленого зразка.

      Відповідні знаки встановлюються власниками баз для стоянки  і підлягають щорічному огляду працівниками Держфлотінспекції України перед початком навігації.  Схеми розміщення вказаних знаків та  їх технічні характеристики узгоджуються з виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) та Держфлотінспекцією України.

      Вимоги виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)   та Держфлотінспекції України є обов'язковими для виконання всіма  судновласниками, судноводіями, посадовими  особами, відповідальними  за  експлуатацію суден,  та посадовими особами баз для стоянки маломірних (малих) суден.

      2.4. Державний нагляд за безпекою плавання маломірних (малих) суден здійснює Держфлотінспекція України.

3. ОБОВ'ЯЗКИ СУДНОВЛАСНИКІВ, СУДНОВОДІЇВ ТА ПОСАДОВИХ  ОСІБ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА МАЛОМІРНІ (МАЛІ) СУДНА ТА ЗА ЕКСПЛУАТАЦІЮ БАЗ ДЛЯ СТОЯНКИ МАЛОМІРНИХ (МАЛИХ) СУДЕН

      3.1. Судновласники зобов'язані зареєструвати належні їм судна у  10-денний  термін з дня їх отримання, купівлі, побудови, або набуття права власності за інших обставин.

      Реєстрація маломірних (малих) суден здійснюється  відповідним структурним  підрозділом Держфлотінспекції України відповідно до Порядку ведення Державного суднового реєстру України  та  Суднової книги України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.97 N 1069 ( 1069-97-п ).

      3.2. Судновласники    зобов'язані    своєчасно    пред'являти відповідні  судна  представникам  класифікаційного  товариства для здійснення ними технічного нагляду.

      3.3. Судноводії зобов'язані на  вимогу працівників Держфлотінспекції  України  зупинити судно і пред'явити їм суднові документи,  відповідне  свідоцтво  (диплом)  на право керування маломірним (малим) судном та надати можливість його огляду.

      3.4. Персональну відповідальність за забезпечення безпеки плавання маломірних (малих) суден та безпечну експлуатацію баз для їх стоянки несуть судноводії та керівники підприємств,  установ та організацій, фізичні особи, яким належать вказані судна (бази) або які використовують їх за договорами оренди та за довіреностями.

      3.5. Посадові  особи,  які  відповідальні за експлуатацію баз для стоянки маломірних (малих) суден, зобов'язані:

     - забезпечити  реєстрацію  баз  маломірних  (малих)  суден в Держфлотінспекції України відповідно до розділу 2 Правил безпечної експлуатації   баз   для   стоянки   маломірних   (малих)   суден, затверджених наказом   Міністерства   транспорту    України    від 16.07.2004   N   642 ( z0915-04 )  (далі - Правила  безпечної експлуатації баз);

     - пред'являти  бази  для  огляду відповідно до Інструкції про огляд баз  для  стоянки маломірних (малих) суден, затвердженої наказом Міністерства  транспорту України  від 16.07.2004 N  641 ( z0914-04 );

     - забезпечити  виконання  вимог  до  організації експлуатації баз, встановлених    Правилами безпечної експлуатації баз (z0915-04 ) (розділ 3), а також функціональних вимог до баз для стоянки маломірних (малих) суден,  встановлених  Положенням про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженим  наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003 N 904 ( z1193-03 );

     - встановити на базі випускний режим відповідно до розділу 5 Правил безпечної експлуатації баз ( z0915-04 );

     - не допускати зберігання та стоянки суден, не зареєстрованих у встановленому порядку;

      3.6. Установи і організації фізкультури та спорту,  керівники водноспортивних баз, водних станцій зобов'язані:

     - при  проведенні  змагань  на акваторіях,  не визначених для подібних заходів,  отримати дозвіл від  відповідного  структурного підрозділу Держфлотінспекції України;

     - на період проведення  спортивних  заходів  визначити  осіб, відповідальних   за   безпеку   людей  та  плавзасобів,  позначити (огородити) акваторію буйками та виставити  пости  на  човнах  для забезпечення безпеки плавання спортивних суден.

      При переході спортивних суден від місць  базування  до  місць проведення  змагань  і  у зворотному напрямку,  судноводії повинні керуватися Правилами судноплавства  на  внутрішніх  водних  шляхах України ( z0872-04 ).

      3.7. При   проведенні   екскурсій,   колективних  виїздів  на відпочинок на маломірних  (малих)  суднах  керівники  підприємств, організацій та установ повинні призначати осіб, що відповідають за безпеку людей  та  плавзасобів,  громадський  порядок  та  охорону навколишнього середовища.

      3.8. Судна,  що  прибули на базу у несправному або аварійному стані,    повинні    оглядатися    представниками     відповідного контролюючого органу з подальшим коротким записом про їх технічний стан у журналі виходу (приходу)  суден.  Інформація  про  аварійні судна    направляється   у   відповідні   регіональні   підрозділи Держфлотінспекції України.

      3.9. Технічний  нагляд  за  базами  для  стоянки   маломірних (малих) суден здійснюється комісією,  яка призначається виконавчим органом  Київської  міської  ради  (Київською  міською   державною адміністрацією),  з  залученням представників Верхньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекцїі України,  і включає проведення  щорічних  технічних  оглядів  та контроль за технічним станом баз під час експлуатації.

 
      


4. РЕЖИМ КОРИСТУВАННЯ, РАЙОН ПЛАВАННЯ ТА ПОРЯДОК
РУХУ МАЛОМІРНИХ (МАЛИХ) СУДЕН

      4.1. Терміни  відкриття  та закриття навігації для маломірних (малих)  суден  встановлюються  розпорядженням  Київської  міської державної      адміністрації      (щорічно)      з     урахуванням гідрометеорологічних умов.

      4.2. Під час руху маломірні (малі) судна  повинні  виконувати Правила судноплавства   на   внутрішніх   водних   шляхах  України ( z0872-04  ),  Місцеві  правила  плавання  на  внутрішніх  водних шляхах,  а також вимоги інших нормативних актів,  що регламентують безпеку судноплавства.

      4.3. На  акваторіях,  що  не  підпадають   під   дію   Правил судноплавства  на  внутрішніх  водних шляхах України ( z0872-04 ), під час руху маломірні (малі) судна  повинні  дотримуватись  таких основних вимог:

     - якщо два моторні судна  рухаються  прямо  або  майже  прямо назустріч одне одному, вони повинні розходитись лівими бортами;

     - якщо  два  моторні  судна  наближаються   на   курсах,   що перетинаються,  то судно, яке бачить інше зі сторони свого правого борту, повинно звільнити йому шлях;

     - якщо  два  вітрильні судна наближаються одне до одного так, що виникає загроза зіткнення,  одне з них дає шлях  другому  таким чином:

     - якщо судна прямують різними  галсами,  то  судно,  яке  йде лівим галсом, повинно звільнити шлях іншому судну;

     - коли  судна  прямують  однаковими  галсами,  то  судно,  що знаходиться з боку вітру,  повинно дати дорогу судну, що перебуває на протилежному боці;

     - якщо  судно  прямує лівим галсом і бачить інше судно з боку вітру та не може розпізнати,  яким галсом  останнє  рухається,  то воно повинно дати йому шлях;

     - якщо моторне судно  наближається  до  вітрильного  так,  що виникає  загроза  зіткнення,  то  моторне  судно повинно дати шлях вітрильному;

     - за  межами  суднового  ходу обгін судна можна виконувати по будь-якому борту;

     - перетинати курс іншого судна рекомендується за його кормою.

Допускається перетин курсу  по  носу  судна  за  умови,  що  після закінчення  маневру  відстань до судна,  що наближається,  буде не меншою 500 метрів.

      4.4. Порядок руху та маневрування маломірних (малих) суден  в межах м. Києва.

      Маломірні (малі)  судна   не   повинні   заважати   руху   та маневруванню  транспортних  суден,  а  також запобігати можливості наїзду чи навалу з боку таких же суден.

      Рух маломірних  (малих)  суден дозволяється тільки вздовж меж суднового ходу (10 метрів від  кромки  в  напрямку  осі  суднового ходу) та за їх межами, затоками, рукавами та іншими водоймищами. У межах м.  Києва  рух  маломірних  (малих)  суден  дозволяється  на дільниці   від  гирла  річки  Десна  до  острова  Водників  вздовж лівобережної кромки суднового ходу за його межами,  без заходу  на місцеві пляжі та райони пасажирських причалів.

      Від лінії траверзу причалу "Наводницький  парк"  (вище  моста ім. Патона) до острова Водників дозволяється рух по рукаву в межах місцевості Теличка та вздовж правої кромки від  затоки  Берковщина до острова Водників.  Стоянка у правої кромки суднового ходу, який проходить поблизу островів Великий та Малий, не допускається.

      Від початку   навігації   та   до  закриття  пляжного  сезону (1 жовтня) з 10.00 до 16.00 забороняється рух  маломірних  (малих) суден на дільниці від РОП-5 вниз по Русанівському рукаву.

      Всі мости у м.  Києві маломірним (малим) суднам  дозволяється проходити тільки через прогони, розташовані з боку руху маломірних (малих) суден та позначені знаком "Рух маломірних суден".

      Маломірним (малим)  суднам  дозволяється  перетинати судновий хід під кутом 90 град.  при відсутності  на  підході  транспортних суден (особливо швидкісних) в наступних місцях:

     - на траверзі затоки Собаче Гирло (РВП-6);      в районі   Передмостової   слобідки   на   траверзі   причалу "Наводницький парк" (вище моста ім. Патона);

     - в районі острова Водників;

     - в районі затоки Берковщина.

      Від затоки Собаче гирло до острова Водників маломірним (малим) суднам забороняється

     - зупинятись та  ставати  на  якір  для  рибальства  в  межах суднового ходу та 10-метрової полоси, яка прилягає до його меж;

     - підходити до правого берега на  дільниці  від  Подільського залізничного моста до моста ім. Патона;

     - заходити в  акваторії  місцевих  пляжів  (крім  рятувальних суден, суден міліції та суден Держфлотінспекції);

     - заходити в Матвіївську затоку та затоку Оболонь (крім спортивних, рятувальних та суден контролюючих органів);

     - захід та рух  маломірних  (малих)  суден,  як  з  працюючим мотором,  так  і  на  веслах,  в  Русанівський  обвідний  канал та Венеціанську протоку протягом усього року,  а в зоні пляжів  -  до кінця пляжного сезону (до 1 жовтня).

      На дільниці від гирла ріки Десна до острова Водників плавання вітрильно-моторних суден під вітрилами здійснюється в  акваторіях, де  дозволений  рух  маломірних  (малих)  суден,  за  обов'язкової готовності двигуна до негайної роботи.

      На дільницях,  де  рух   вітрильних   суден   під   вітрилами заборонений, судна повинні рухатися на веслах або буксируватися.

      В межах   м.   Києва   в   місцях   масового   відпочинку,  в Русанівському рукаві та на переправах  швидкість  руху  маломірних (малих) суден не повинна перевищувати 15 км/год.

      Стоянка та   зберігання  маломірних  (малих)  суден  в  межах м. Києва  дозволяється  тільки  в  місцях,  спеціально  для  цього призначених та обладнаних.

 
5. ОХОРОНА ПРИРОДИ ТА ДОВКІЛЛЯ

      5.1. З  метою  посилення  охорони довкілля від забруднення та збереження рибних запасів,  рух  маломірних  (малих)  суден,  крім суден контролюючих органів, забороняється:

     - на ділянках,  відведених  для  промислового  рибальства  та нерестовищ;

     - у заповідниках та заказниках;

     - у  місцях  знаходження водозаборів та станцій перекачування води.

      5.2. Вказані ділянки та інші заборонені для  руху  маломірних (малих)  суден  акваторії  повинні  бути  погоджені  з  виконавчим органом  Київської  міської  ради  (Київською  міською   державною адміністрацією) та Верхньодніпровським      регіональним представництвом   Держфлотінспекції   України    та    облаштовані

інформаційними   знаками  за  рахунок  риболовецьких  організацій, власників   заповідників,   заказників,    водозаборів,  станцій перекачування води та інших власників.

 
6. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ НА ВОДІ
 

     6.1. Вихід  маломірних  (малих) суден у плавання дозволяється за:

     - сприятливих погодних умов;

     - технічної справності судна;

     - наявності   устаткування   та  спорядження,  перелічених  в документах класифікаційного товариства;

     - наявності   чинних   суднових  документів  та  відповідного свідоцтва (диплома) на право керування судном.

      6.2. Судноводії маломірних (малих) суден зобов'язані:

     - забезпечувати безпеку плавання судна та пасажирів;

     - своєчасно надавати допомогу потерпілим на воді;

     - уміти  надавати першу медичну допомогу,  а при необхідності доставляти потерпілих на воді в лікувальні заклади;

     - при   погіршенні  гідрометеорологічних  умов  прямувати  до укриття.

      6.3. У  разі  аварії  маломірного  (малого)  судна  необхідно скласти акт, додавши до нього відповідну схему руху, та повідомити про  те,  що  сталося,  найближчий   підрозділ   Держфлотінспекції України.

      6.4. Під  час  плавання  на безпалубному маломірному (малому) судні пасажири та члени екіпажу мають бути вдягнені  в  рятувальні нагрудники (жилети).

      6.5. Судноводіям маломірних (малих) суден забороняється:

     - виходити в плавання без дозволу  компетентних  органів,  на судні,  що  не  зареєстроване  у  встановленому  порядку,  не  має відповідних  номерних  знаків  на  бортах,  не  пройшло  своєчасно технічний огляд;

     - виливати за борт відходи паливно-мастильних  матеріалів  та викидати сміття;

     - здійснювати  плавання  в  районах,  заборонених  для   руху маломірних   (малих)   суден,   без  дозволу  Верхньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекції України;

     - керувати  судном  у  стані  алкогольного  або  наркотичного сп'яніння будь-якого ступеня,  а також у хворобливому стані,  який може призвести до втрати орієнтації;

     - передавати керування судна особам,  що перебувають у  стані алкогольного або наркотичного сп'яніння будь-якого ступеня;

     - перевозити пасажирів,  що перебувають у стані  алкогольного або наркотичного сп'яніння будь-якого ступеня;

     - порушувати норми  пасажиромісткості  та  вантажопідйомності судна;

     - керувати судном,  не маючи при собі відповідного  свідоцтва (диплома);

     - здійснювати рух за видимістю менше 500 метрів;

     - ставати на якір у межах суднового ходу (фарватеру);

     - заходити  в  акваторії  пляжів  та  місць,  відведених  для відпочинку та проведення тренувальних плавань суден;

     - маневрувати  або  зупинятися  поблизу  суден,   що   не   є маломірними (малими);

     - зупинятись біля пасажирських або вантажних причалів  ближче ніж за 200 метрів;

     - виходити на судновий хід (рекомендований курс,  встановлену смугу руху), якщо видимість менша 1000 метрів, а вітрильним судам, крім того, і в темний час доби;

     - здійснювати рух швидкісних суден, якщо видимість менша 1000 метрів;

     - швартуватись до плавучих навігаційних знаків;

     - перевозити вибухо- та вогненебезпечні вантажі;

     - купатись з борту судна, яке не обладнане для цього.

      6.6. У   всіх   випадках,  не  передбачених  цими  Правилами, судноводії повинні вживати всіх можливих  заходів,  що  диктуються практикою    судноводіння    або   особливими   обставинами,   для забезпечення безаварійного плавання.

 
        7. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ БЕЗПЕКИ ПЛАВАННЯ
                     МАЛОМІРНИХ (МАЛИХ) СУДЕН
 

     7.1. Контроль   за   дотриманням   вимог   безпеки   плавання маломірних  (малих)  суден  на   водних   об'єктах,   встановлених Місцевими   правилами   плавання   на  внутрішніх  водних  шляхах, здійснюють виконавчий орган  Київради  (Київська  міська  державна адміністрація)  та  Верхньодніпровське  регіональне представництво Держфлотінспекції України.

      7.2. Судновласники,  судноводії маломірних (малих)  суден,  а також   посадові   особи,   відповідальні   за   експлуатацію   та користування цими суднами і базами  для  їх  стоянок,  зобов'язані виконувати   ці   Правила,   а   також  вимоги  інших  нормативних документів,  що регламентують безпеку плавання суден, попередження нещасних випадків на воді й забруднення довкілля.

      Особи, які  порушують  ці  Правила,  несуть  відповідальність згідно з чинним законодавством.

 

Заступник міського голови 

-  секретар Київради                                       

           
                                В.Яловий 

 

 


ПРАВИЛА

судноплавства на внутрішніх водних шляхах України

Розділ 1. Загальні положення

1.1.         Визначення термінів

У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

баржа, що штовхається, – будь-яке судно, сконструйоване чи спеціально обладнане для руху за рахунок штовхання;

білий вогонь, червоний вогонь, зелений вогонь, жовтий вогонь і синій вогонь – вогні, кольори яких відповідають вимогам додатка 1 до цих Правил;

вітрильне судно – будь-яке судно, що пересувається за допомогою вітрила;

водний мотоцикл – будь-яке мале судно, що використовує свої власні механічні засоби руху, яке здатне нести на своєму борту одного чи кількох людей і яке побудоване чи призначене для ковзання по водній поверхні чи виконання спортивних фігур;

день – період часу між сходом і заходом сонця;

з'єднання плавучого матеріалу – пліт, а також будь-яка споруда, з'єднання чи пристрій, які призначені для плавання і не є судном чи плавучою спорудою;

зчалена група – з'єднання, що складається зі зчалених бортом до борту суден, що забезпечує рух групи;

короткий звук – звук тривалістю приблизно 1 секунди;

ліхтер – баржа, що штовхається, сконструйована для перевезення на борту морських суден і для здійснення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;

мале судно – будь-яке судно, крім судна риболовного, довжина корпусу якого менша 20 м, за винятком суден, побудованих чи обладнаних для буксирування, штовхання чи ведення в зчаленні суден, що не є малими суднами, а також суден, на яких дозволено перевозити більше 12 пасажирів, і поромів;

моторне судно – будь-яке судно, що використовує власну силову установку, за винятком суден, двигуни яких використовуються лише для здійснення невеликих переміщень (у портах чи в місцях навантаження і розвантаження) або для збільшення їх маневреності під час їх буксирування чи штовхання. Судно, що пересувається за допомогою вітрила та одночасно використовує свою силову установку, слід вважати моторним судном;

на стоянці – стан судна, з'єднання плавучого матеріалу чи плавучої споруди, коли вони стоять на якорі чи ошвартовані біля берега;

на ходу – стан судна, з'єднання плавучого матеріалу чи плавучої споруди, коли вони не перебувають на стоянці і не стоять на мілині. Для суден, з'єднань плавучого матеріалу чи плавучих споруд, що йдуть, термін "зупинитися" означає зупинку відносно берега;

ніч – період часу між заходом і сходом сонця;

плавуча споруда – будь-яка плавуча споруда, яка звичайно не призначена для переміщення;

плавучий засіб – плавуча споруда, що має механічні установки і призначена для роботи на водних шляхах або в портах;

пором – судно, що забезпечує переправу через водний шлях;

серія дуже коротких звуків – серія щонайменше із шести звуків тривалістю приблизно 1/4 секунди кожний, паузи між якими приблизно 1/4 секунди;

склад суден – два або більше  суден, з’єднаних між собою таким чином, що окремо взяте судно не має повної свободи руху;

склад суден, що буксирується, – будь-яке з'єднання, що складається з одного чи декількох суден, плавучих споруд чи з'єднань плавучих матеріалів, що буксируються одним чи декількома моторними суднами; ці моторні судна є частиною складу суден і називаються буксирами;

склад суден, що штовхається, – жорстке з’єднання, що складається із суден, із яких принаймні одне розміщене попереду моторного судна, що забезпечує рух складу суден і називається штовхачем;

стан утоми – стан, що настає в результаті недостатнього відпочинку чи захворювання і виявляється у відхиленнях від норм поведінки і зниженні швидкості реакції;

судно – судно внутрішнього плавання, зокрема мале судно, пором, плавучий засіб, морське судно;

судно риболовне – судно, яке використовується на комерційній основі для промислу риби або інших живих ресурсів моря;

тривалий звук – звук тривалістю приблизно 4 секунди, причому інтервал між двома послідовними звуками дорівнює приблизно 1 секунді;

тритональний звуковий сигнал – сигнал, що повторюється три рази і становить серію із трьох звуків різної тональності, що йдуть безпосередньо один за одним загальною тривалістю приблизно 2 секунди. Частота звуків має бути в межах від 165 до 297 Гц, а між найвищим і найнижчим звуками різниця повинна складати принаймні два повні тони. Кожна серія має починатися з найнижчого тону і закінчуватися найвищим тоном;

частий проблисковий вогонь – ритмічний вогонь з 50 – 60 проблисками за хвилину;

яскравий вогонь, ясний вогонь і звичайний вогонь – вогні, світлосила яких відповідає вимогам додатка 2 до цих Правил.

1.2.         Судноводій

1.2.1.   Кожне судно або з’єднання плавучого матеріалу, за винятком суден складу, що штовхається, крім штовхача, повинні управлятися особою, що має необхідну для цього кваліфікацію. Ця особа далі іменується "судноводієм".

1.2.2.   Кожен склад суден повинен управлятися судноводієм, що має необхідну для цього кваліфікацію. Судноводій визначається таким чином:

а)   коли до складу суден входить лише одне моторне судно, судноводієм складу суден є судноводій моторного судна;

б)        коли в голові складу суден, що буксирується, йдуть два чи декілька моторних суден у кільватері, судноводієм складу суден є судноводій першого судна; однак якщо першим судном є допоміжний буксир, що тимчасово використовується, то судноводієм складу суден є судноводій другого судна;

в)         коли в голові складу суден, що буксирується, йдуть два чи декілька моторних суден, не розміщених у кільватері, і якщо одне з них забезпечує основну тягу, то судноводієм складу суден є судноводій цього судна;

г)         у складі суден, що штовхається, штовхання якого здійснюється двома зчаленими штовхачами, водій штовхача, що міститься праворуч, є водієм складу суден;

ґ)         в інших випадках судноводій складу суден повинен визначатися, коли в цьому виникає необхідність.

1.2.3.Під час плавання судноводій повинен бути на борту судна, крім того, судноводій плавучого засобу повинен бути на борту під час роботи цього плавучого засобу.

1.2.4.   Судноводій відповідає за дотримання положень цих Правил на своєму судні, складі суден чи з'єднанні плавучого матеріалу….

1.2.6.   При керуванні судном судноводію забороняється перебувати в стані втоми чи сп'яніння.

1.3.         Обов'язки екіпажу та інших осіб, які є на борту

1.3.1.   Члени екіпажу зобов'язані виконувати розпорядження судноводія судна в рамках покладених на нього обов'язків. Вони повинні сприяти дотриманню вимог цих Правил та інших нормативно-правових документів.

1.3.2.   Усі інші особи, які є на борту, зобов'язані виконувати розпорядження судноводія в інтересах безпеки плавання чи порядку на борту.

1.3.3.   Члени екіпажу та інші особи, які є на борту і тимчасово самі визначають маршрут і швидкість судна, також несуть відповідальність за дотримання вимог цих Правил.

1.5.         Управління судном в особливих обставинах

Для запобігання безпосередньо загрозливій небезпеці судноводії повинні вживати всіх заходів, що зумовлені обставинами, навіть якщо вони змушені через це відступити від цих Правил.

1.6.         Використання водного шляху

Довжина, ширина, надводний габарит, осадка і швидкість суден, складів суден і з'єднань плавучого матеріалу повинні відповідати технічним даним водного шляху, гідротехнічних споруд та мостів.

1.7.         Максимальне завантаження, максимальне число пасажирів

1.7.1.   Забороняється завантажувати судна так, щоб ватерлінія була над нижньою межею вантажної марки.

1.7.2.   Завантаження має виконуватися так, щоб не порушувати остійності судна та міцності корпусу судна. При цьому воно має виконуватися таким чином, щоб зона, що не проглядається, попереду судна чи складу суден була не більше 350 метрів.

1.7.3.   Судна, призначені для перевезення пасажирів, повинні мати на борту кількість пасажирів не більшу, ніж це дозволено Регістром судноплавства України.

1.9.         Управління судном

1.9.1.      За румпелем чи штурвалом під час плавання повинна бути, принаймні, одна кваліфікована особа не молодше 18 років.

Малим суднам достатньо мати судновий білет, свідоцтво про придатність судна до плавання.

Безекіпажному судну достатньо мати свідоцтво про право плавання, свідоцтво про право власності на судно, свідоцтво про придатність до плавання, класифікаційне свідоцтво та інші свідоцтва класифікаційного товариства стосовно класу.

Судно, що здійснює міжнародні рейси, повинне мати документи, передбачені міжнародними договорами, стороною яких є Україна.

1.11.          Правила судноплавства

Один примірник цих Правил повинен бути на борту кожного судна, за винятком малих суден та суден складу, що штовхається, крім штовхача, і на кожному з'єднанні плавучого матеріалу.

1.12.2. Коли якорі підняті, вони не повинні бути нижче рівня дна чи кіля судна або нижньої площини з'єднання плавучого матеріалу.

1.12.3. Коли судно, з'єднання плавучого матеріалу чи плавуча споруда втрачає який-небудь предмет, унаслідок чого може виникнути перешкода чи небезпека для судноплавства, судноводій або особа, відповідальна за плавучу споруду, повинен негайно сповістити структурні підрозділи Держфлотінспекції і ДП "Укрводшлях", вказавши якомога точніше місце, де загубився предмет, а також, при можливості, позначити це місце віхою.

1.12.4. Коли судно зустрічає невідому перешкоду, що захаращує водний шлях, судноводій повинен негайно сповістити структурні підрозділи Держфлотінспекції і ДП "Укрводшлях", вказавши якомога точніше місце, де була виявлена перешкода.

1.16.       Рятування і надання допомоги

1.16.1. При аварії, що становить небезпеку для осіб, які перебувають на борту, судноводій повинен використовувати всі наявні в його розпорядженні засоби для порятунку цих осіб.

1.16.2. Кожний судноводій, який перебуває поблизу від судна чи з'єднання плавучого матеріалу, що зазнало лиха, пов'язане з небезпекою для людей чи створює загрозу захаращення фарватеру, зобов'язаний – у тій мірі, в якій це сумісно з безпекою його власного судна, – негайно надати допомогу.

1.17.          Судна, що сіли на мілину або затонули

1.17.1. Судноводій судна, що сіло на мілину чи затонуло, або з'єднання плавучих матеріалів, що сіло на мілину чи роз’єдналося, повинен сповістити в найкоротший термін структурні підрозділи Держфлотінспекції і ДП "Укрводшлях". Судноводій чи один із членів екіпажу судна, що сіло на мілину чи затонуло, повинен залишатися на борту чи поблизу від місця аварії до одержання від Держфлотінспекції дозволу залишити своє місце.

1.17.2. Якщо судно або з'єднання плавучого матеріалу сіло на мілину чи затонуло на фарватері або поблизу від нього, то судноводій цього судна чи з'єднання плавучого матеріалу повинен у найкоротший термін і з дотриманням зобов'язань щодо сигналів, зазначених у пункті 3.25 цих Правил, попередити судна і з'єднання плавучого матеріалу, що наближаються у відповідних місцях і на достатній відстані від місця аварії, для того щоб вони могли вчасно вжити необхідних заходів.

1.17.3. Якщо аварія відбулася при проході через шлюз, то судноводій повинен негайно повідомити диспетчера шлюзу.

1.17.4. Якщо судно, згадане у пунктах 1.17.1 і 1.17.2 цих Правил, входило до складу суден або зчаленої групи, обов'язки, зазначені цими пунктами, виконуються судноводієм складу суден або зчаленої групи.

1.18. Зобов'язання звільняти фарватер

1.18.1.   Якщо судно або з'єднання плавучого матеріалу, що сіло на мілину чи затонуло, а також загублений судном чи з'єднанням плавучого матеріалу предмет цілком або частково захаращує чи загрожує захарастити фарватер, то судноводій судна чи з'єднання плавучого матеріалу повинен вжити всіх заходів для звільнення фарватеру в найкоротший термін.

1.18.2. Вимоги пункту 1.18.1 поширюються на судноводія судна, що ризикує затонути чи втратило маневреність.

1.19. Особливі розпорядження

Судноводії, а також особи, яким доручена охорона плавучих споруд, повинні виконувати особливі розпорядження, надані їм представниками Держфлоінспекції в інтересах безпеки чи належного порядку судноплавства.

1.20. Контроль

Судноводії, а також особи, яким доручена охорона плавучих споруд, повинні забезпечувати представникам Держфлоінспекції, необхідні умови, що дозволяють їм упевнитися в дотриманні цих Правил та інших положень, і, зокрема, сприяти негайному їх підйому на борт.

1.21.    Особливі перевезення

1.21.1. Особливими перевезеннями вважаються будь-які пересування судноплавним шляхом:

а)    суден чи складів суден, що не відповідають вимогам пунктів 1.6 і 1.8 цих Правил;

б)    плавучих споруд або з'єднань плавучого матеріалу, якщо тільки їх пересування не становить основної небезпеки чи не є перешкодою для судноплавства і загрозою для гідротехнічних споруд і мостів .

1.21.2. Особливі перевезення здійснюються з дозволу структурного підрозділу Держфлотінспекції, на території якого повинні виконуватися ці перевезення.

1.22.       Спеціальні тимчасові приписи

Судноводії повинні дотримуватися будь-яких тимчасових приписів, які видані ДП "Укрводшлях" в особливих випадках для забезпечення безпеки чи належного порядку судноплавства і опубліковані з метою повідомлення.

1.23.       Дозвіл на проведення спортивних заходів, водних свят

Проведення спортивних заходів, водних свят та інших заходів, що можуть завдати шкоди безпеці чи належному порядку навігації, здійснюється з дозволу структурного підрозділу Держфлотінспекції.

Розділ 6. Правила судноплавства

6.1.         Визначення судноплавних шляхів*

6.1.1.   Судноплавними шляхами категорії 1 є такі:

       Судноплавні шляхи

Напрямок “вверх”

Річка Дніпро

м. Херсон  — м. Н. Каховка

 

с. Дніпровське — смт Любеч

Річка Прип’ять

гирло р. Прип’ять — с. Усів

Річка Десна

гирло р. Десна — м. Новгород-Сіверський

Річка Південний Буг

м. Миколаїв — с. Олександрівка

Річка Інгулець

гирло р. Інгулець — с. Дар’ївка

Річка Самара

гирло р. Самара — м. Новомосковськ

Річка Дністер

м. Могилів-Подільський — смт Новодністровськ

 

с. Маринопіль — м. Галич



 

м. Хотин — с. Делева

 

гирло р. Дністер — с. Маяки

Річка Орель

гирло р. Орель — Орельський ліс

Річка Сула

с. Липове — с. Тарасівка

Річка Ворскла

с. Світлогірське — м. Кобеляки

Річка Стир

кордон з Білоруссю — м. Луцьк

Річка Горинь

кордон з Білоруссю — с. Злазне

Річка Дунай

гирло р. Дунай — м. Рені

6.1.2    Водними шляхами категорії 2 вважаються такі шляхи:

       Судноплавні шляхи

Напрямок “вверх”

Річка Дніпро

гребля Каховської ГЕС — с. Дніпровське

Річка Південний Буг

(Ладижинське водосховище)

м. Ладижин — с. Маньківка

Дністровський лиман

м. Білгород-Дністровський — гирло р. Дністер

 

смт Затока — м. Білгород-Дністровський

Дніпровський лиман

с. Геройське — с. Рибальче

*           Категорія 1 включає річки, а категорія 2 – лимани та  водосховища.

6.1.3.   Напрямком "вверх" на судноплавному шляху вважається напрямок до витоку річки.

6.1.4.   Терміни, що наведені у цьому розділі, мають таке значення:

а)         зустрічне плавання – рух двох суден у протилежних чи майже в протилежних напрямках;

б)        обгін – наближення судна (що обганяє) до іншого судна (що обганяється) у напрямку під кутом більше 22,5° позаду по траверзі судна, що обганяється, і обгін його;

в)         курси, що перетинаються, – зближення двох суден інакше ніж це зазначено в підпунктах "а" і "б" пункту 6.1.4 цих Правил.

6.2.      Високошвидкісні судна і малі судна: загальні правила

6.2.1.   Судна на підводних крилах і судна на повітряній подушці повинні надавати всім іншим суднам необхідний простір для продовження ними руху за курсом і маневрування; вони не можуть вимагати, щоб останні давали їм дорогу.

6.2.2.   Коли в положеннях цього розділу передбачається, що це правило плавання не застосовується до малих суден відносно інших суден, то малі судна повинні надавати всім іншим суднам, за винятком суден, зазначених у пункті 6.2.1 цих Правил, необхідний простір для продовження ними руху і маневрування.

6.3.6.   Швидкісні судна можуть іти у не водотоннажному положенні тільки у світлий час доби, коли не менше ніж за 1,0 км візуально видно і виразно розпізнаються плавучі навігаційні знаки без вогнів, а також вони не повинні йти у кільватері інших суден.

6.3.7.   Якщо два судна йдуть курсами, що перетинаються таким чином, що може виникнути небезпека зіткнення, то судно, що бачить інше судно по правому борту, повинне дати йому дорогу і, якщо дозволяють обставини, уникнути перетинання його курсу попереду. Однак судно, що йде правим боком фарватеру, повинне продовжувати йти своїм курсом. Цей пункт не застосовується до малих суден відносно інших суден.

6.3.8.   Вимога, зазначена у пункті 6.3.7 цих Правил, не застосовується, коли застосовуються вимоги пунктів 6.12, 6.13 чи 6.15 цих Правил.

6.3.9.   Якщо два малих судна йдуть курсами, що перетинаються таким чином, що може виникнути небезпека зіткнення, то малі моторні судна повинні звільняти дорогу всім іншим малим суднам, а малі судна, що не є моторними і не йдуть під вітрилом, повинні звільняти дорогу малим вітрильним суднам.

Однак судно, що йде правим боком фарватеру, повинне продовжувати йти своїм курсом.

6.3.10.            У випадку, коли курси двох вітрильних суден перетинаються таким чином, що може виникнути небезпека зіткнення, – то незалежно від вимоги пункту 6.3.7 цих Правил одне з них повинне звільняти шлях таким чином:

а)         коли судна йдуть різними галсами, судно, що йде лівим галсом, повинне звільняти дорогу іншому судну;

б)        коли обидва судна йдуть тим самим галсом, то судно, що міститься з навітряного боку, повинне звільняти шлях судну, що міститься з підвітряної сторони;

в)         якщо судно, що йде лівим галсом, бачить інше судно з навітряного боку і не може точно визначити, лівим чи правим галсом йде це судно, то воно повинне звільнити йому шлях.

Однак судно, що йде правим боком фарватеру, не змінює свого курсу.

Вимоги цього пункту не застосовуються до малих суден стосовно інших суден.

6.28.8. При русі і стоянці судна в умовах обмеженої видимості повинні подавати сигнали:

Одиночні судна на ходу

– один тривалий звук;

Склади суден на ходу

– один тривалий і два коротких звуки з інтервалом не більше 1 хв.;

Одиночні судна чи склади суден на якорі чи на мілині в
межах суднового ходу

– один короткий,
один тривалий і
один короткий звуки;

Несамохідне судно з екіпажем
на якорі чи на мілині в межах
суднового ходу

– серія частих ударів у дзвін
чи об металевий предмет.

6.29.    Звукові сигнали під час стоянки

6.29.1.       В умовах обмеженої видимості судна і з'єднання плавучого матеріалу, що стоять на фарватері чи поблизу його поза портами і місцями, спеціально відведеними для стоянки структурними підрозділами Держфлотінспекції, як тільки на них буде почутий один із зазначених у підпункті "а" пункту 6.30.4 і підпункті "а" пункту 6.30.5 чи в пункті 6.31.2 цих Правил сигналів судна, що наближається, і протягом усього часу, поки буде чутний цей сигнал, повинні подавати:

а)   якщо вони містяться з лівого боку фарватеру (для спостерігача, що стоїть обличчям за напрямком течії): одну серію ударів у дзвін;

б)   якщо вони містяться з правого боку фарватеру (для спостерігача, що стоїть обличчям за напрямком течії):  подвійну серію ударів у дзвін;

в)   якщо вони містяться в невизначеній позиції:  потрійну серію ударів у дзвін.

6.29.2.       Ці сигнали повинні повторюватися з інтервалом не більше однієї хвилини.

Розділ 7. Правила стоянки

7.1.      Загальні принципи стоянки

7.1.1.   Судна і з'єднання плавучого матеріалу повинні вибирати місце стоянки якнайближче до берега, наскільки це дозволяють їх осадка і місцеві умови, щоб не перешкоджати судноплавству, не порушуючи інших вимог цих Правил.

7.1.2.   Незалежно від особливих умов, визначених Держфлотінспекцією і ДП "Укрводшлях", плавучі споруди повинні розміщуватися таким чином, щоб фарватер залишався вільним для судноплавства.

7.1.3.     Судна, з'єднання суден і плавучого матеріалу на стоянці, а також плавучі споруди повинні бути поставлені на якір чи ошвартовані таким чином, щоб вони не могли змінити свого положення і, отже, створити загрозу для Інших суден із урахуванням сили вітру, зміни рівня води, а також засмоктування і хвилювання.

7.1.4.   Якорі, віддані з суден і з’єднань плавучого матеріалу, а також плавучих споруд і наплавних мостів, не повинні створювати небезпеку для суден, які проходять.

7.1.5.   Місця для рейдів, порядок розстановки на них суден і з’єднань плавучого матеріалу визначаються Держфлотінспекцією і повинні вказуватися у місцевих правилах.

7.2.      Стоянка

7.2.1.   Судна і з'єднання плавучого матеріалу, а також плавучі споруди не можуть ставати на стоянку:

а)   на ділянках судноплавного шляху, на яких стоянка заборонена;

б)   під мостами і під високовольтними лініями електропередач;

в)   на вузьких проходах, відповідно до вимог пункту 6.7 цих Правил, і на підходах до них, а також на тих ділянках, що у разі стоянки стали б вузькими проходами, а також на підступах до цих ділянок;

г )  на входах у притоки і виходах із них;

ґ )   на ділянках проходу поромів;

д )  на маршруті суден, що підходять до пристані чи відчалюють від неї;

е )  у районах повороту, позначених знаком В.2 (додаток 4 до цих Правил);

є)   з бортового боку судна, що несе знак, зазначений у пункті 3.33 цих Правил, на відстані не ближче відстані в метрах, позначеної в білому трикутнику цього знака.

7.2.2.   На ділянках, на яких стоянка заборонена на підставі вимог у підпунктах "а" – "в" пункту 7.2.1 цих Правил, судна і з'єднання плавучого матеріалу, а також плавучі споруди можуть ставати на стоянку в зонах з дотриманням умов, визначених пунктами 7.3 – 7.4 цих Правил.

7.3.         Стоянка на якорі

Судна і з'єднання плавучого матеріалу, а також плавучі споруди не можуть ставати на якір:

а)         на ділянках судноплавного шляху, на яких стоянка на якорі заборонена;

б)        на ділянках, позначених знаком А.5 (додаток 4 до цих Правил); заборона поширюється тільки на той бік шляху, на якому розміщений цей знак.

7.6.         Несення вахти

7.6.1.   На борту суден, що стоять на фарватері, і на борту суден, що стоять з вантажем небезпечних речовин, чи на суднах, що не були дегазовані після перевезення таких вантажів, повинна постійно бути достатня вахта.

7.6.2.   Усі інші судна, з'єднання плавучого матеріалу і плавучі споруди, що перебувають на стоянці, повинні бути під наглядом особи, здатної швидко вжити в разі потреби необхідних заходів, за винятком випадку, коли цей нагляд не є необхідним у силу місцевих умов.

7.6.3.   На борту суден, що перебувають на стоянці, які повинні нести один, два чи три синіх вогні відповідно до пункту 3.14 цих Правил або один, два чи три синіх конуси відповідно до пункту 3.32 цих Правил, повинна постійно бути достатня вахта.

 

1.4.1.   Термін "топовий вогонь" означає яскравий білий вогонь, що випромінює безперервне світло по всій дузі горизонту до 225° і розміщений таким чином, щоб це світло було видно в напрямку прямо по носу судна до 22° 30' за траверзом кожного борту;

1.4.2.   Термін "бортові вогні" означає ясний зелений вогонь на правому борті і ясний червоний вогонь на лівому борті; кожний з цих вогнів випромінює безперервне світло по всій дузі горизонту в 112° 30' і розміщений таким чином, щоб це світло було видно в напрямку прямо по носу судна до 22° 30' за траверзом борту;

1.4.3.   Термін "кормовий вогонь" означає ясний чи звичайний білий вогонь, що випромінює безперервне світло по всій дузі горизонту в 135° і розміщений таким чином, щоб це світло було видно в напрямку прямо по кормі до 67° 30' з кожного борту;

1.4.4.   Термін "вогонь, видний звідусіль" означає вогонь, що випромінює світло безперервно по всій дузі горизонту в 360°.

 

 

Пункт 3.8.1: Одиночні моторні судна.

 

Пункт 3.12:  Вітрильні судна.

 

Пункт 3.12.3: Судно, що йде під вітрилом і одночасно використовує свою силову установку.

 

Пункт 3.13.1: Одиночні малі моторні судна.

 

 

Пункт 3.13.1: Одиночні малі моторні судна з бортовими вогнями, що розміщені поруч або в одному ліхтарі по осі судна на носі чи поблизу від нього.

 

Пункт 3.13.1: Одиночні малі моторні судна: топовий вогонь замінений ясним білим вогнем, який видно звідусіль.

 

 

Пункт 3.13.2: Одиночні малі моторні судна довжиною менше 7 м.

 

 

 

Пункт 3.13.4: Зчалені малі судна на ходу або що буксируються.

 

Пункт 3.13.5: Малі вітрильні судна.

 

Пункт 3.13.5: Малі вітрильні судна, бортові вогні та кормовий вогонь, розміщені в одному ліхтарі у верхній частині щогли.

 

Пункт 3.13.5: Малі вітрильні судна довжиною менше 7 м, що несуть білий вогонь, видний звідусіль, і показують, крім того, другий звичайний білий вогонь при наближенні інших суден.

 

 

ПРАВИЛА 
          пропуску суден через судноплавні шлюзи України
 

                       1. Загальні положення 

     1.1. Правила  пропуску  суден через судноплавні шлюзи України (далі - Правила) визначають комплекс організаційних,  технічних та технологічних   заходів,   права   і   обов'язки   судноводіїв  та експлуатаційного  персоналу  судноплавних  шлюзів  для  здійснення безперебійного та безпечного пропуску флоту. 

     1.2. Правила  поширюються  на  всі  судна,  які  плавають під прапором України та під прапорами іноземних  держав  і  здійснюють шлюзування  через  шлюзи,  які  знаходяться  на  внутрішніх водних шляхах України. 

     1.3. Правила розроблені на підставі:
     - постанови  Кабінету  Міністрів України від 01.07.2002 N 880 ( 880-2002-п ) "Про затвердження нових граничних розмірів плати за проходження суден шлюзами Дніпровського каскаду";
     - Правил технічної експлуатації  судноплавних  гідротехнічних споруд   річкового   транспорту   України,   затверджених  наказом Міністерства транспорту України від 12.08.2003 N 621. 

     1.4. У  Правилах  наведені  нижче терміни вживаються у такому значенні:
     аванпорт - акваторія у верхньому  б'єфі  шлюзу,  що  обмежена захисними гідроспорудами (дамбами);
     вихідний та вхідний світлофори - двокольорові світлофори,  що регулюють відповідно вихід суден з камери шлюзу та вхід  суден  до камери шлюзу;
     вітрильне судно  - будь-яке судно під вітрилом,  у тому числі таке,  яке має  механічний  двигун,  при  умові,  що  останній  не використовується;
     ворота шлюзів -  технологічні  металоконструкції  на  головах шлюзу,  що  перекривають  отвір  камери  з  верхнього  та нижнього б'єфів;
     голови шлюзів - напірні гідроспоруди, що відокремлюють камеру шлюзу від нижнього та верхнього б'єфів;
     начальник вахти  шлюзу  - керівник вахтового суднопропускного персоналу шлюзу, який здійснює керівництво процесом суднопропуску, діями персоналу шлюзу та управління механізмами шлюзу;
     дальній світлофор - двокольоровий світлофор,  встановлений на віддаленій від шлюзу ділянці причального пірсу;
     знак "Стоп" - електричний та (або)  фарбовий  знак  червоного кольору  для  обмеження  корисної  довжини  камери  шлюзу  та зони швартування біля причальних пірсів;
     корисна довжина  камери  шлюзу  -  частина  обмеженої знаками "Стоп" довжини судноплавної камери шлюзу,  призначеної для стоянки суден під час шлюзування;
     камера шлюзів  -  частина  шлюзів   між   їх   головами   для розташування суден при шлюзуванні;
     корисна глибина - глибина на порозі нижньої голови шлюзів;
     корисна ширина камери - відстань між лицьовими гранями камери шлюзів;
     межі шлюзу - створи дальніх світлофорів, що обмежують ділянки водного шляху в нижньому та верхньому б'єфах;
     маяк - світловий знак облаштування водного шляху відповідного кольору  на  віддаленій  від  шлюзу  ділянці  захисної  дамби,  що позначає вхід суден до аванпорту;
     мале судно - судно, найбільша довжина корпусу якого 20 метрів і менше,  за винятком буксирів,  штовхачів, криголамів, суден, які перевозять більше 12 пасажирів,  вантажних  суден,  плавкранів  та суден технічного флоту;
     підхідні канали - судноплавні канали для підходу суден до меж шлюзу;
     плавучі рими - пристрої для швартування суден у камері шлюзу;
     причальні пірси  -  споруди  для  стоянки  суден в очікуванні шлюзування;
     суднопропуск - комплекс заходів з проходу суден через шлюз;
     технічний флот -  судна,  призначені  для  днопоглиблювальних робіт і підтримки фарватеру в заданому стані;
     швидкісне судно  -  будь-яке  самохідне  судно,  за  винятком водотоннажних, яке може розвинути швидкість 35 км/год. і більше;
     шлюзування - комплекс технологічних операцій з  вертикального переміщення суден з рівня одного б'єфу на рівень другого б'єфу. 

          2. Вимоги до шлюзів та суден при їх шлюзуванні 

     2.1. Технічний  стан  шлюзів  повинен задовольняти відповідні вимоги Правил технічної експлуатації  судноплавних  гідротехнічних споруд річкового транспорту України. 

     2.2. Судна,  що  прямують для здійснення шлюзування,  повинні бути технічно справними,  мати на борту відповідні  документи,  що засвідчують  його  право  на  здійснення  плавання  в  зазначеному районі,  а також документ,  що засвідчує сплату вартості послуг  з шлюзування. 

     2.3. Судна при проходженні через шлюзи повинні мати габаритні запаси не менше:
     - за глибиною на порогах запас під днищем судна - 0,4 м;
     - запас за шириною - 0,8 м;
     - корисна   довжина   камери  шлюзів  може  використовуватись повністю;
     - запас за висотою в підмостових габаритах - 0,5 м.
     За наявністю льодового нашарування на  стінках  камер  шлюзів допускається запас за шириною не менше як 0,4 м від краю льодового нашарування. 

     2.4. Судна,  що прямують  для  шлюзування,  повинні  сплатити вартість  послуг  за  шлюзування  відповідно до граничних розмірів плати за проходження суден шлюзами Дніпровського каскаду. 

     2.5. Забороняється шлюзування суден:
     - що мають водотічність або аварійний стан;
     - що мають витік вантажу (наливні судна);
     - що   мають  не  повністю  підняті  якорі,  якірні  ланцюги, швартові та буксирні троси;  виступаючі  за  габарити  судна  його елементи або елементи вантажу, який перевозиться;
     - що   мають  несправне  рульове  управління,  вади  суднової силової установки та навігаційного обладнання;
     - що  не  мають можливості виділити окремого члена екіпажу на кожний швартовий під час шлюзування. 

     2.6. Відповідальність  за  дотримання  вимог  пункту 2.1 несе адміністрація шлюзу,  а за  дотримання  вимог  пунктів   2.2-2.5 - судновласник та судноводій судна, що шлюзується. 

                3. Навігаційне облаштування шлюзів 

     3.1. Оголовки захисних дамб, що утворюють аванпорти у верхніх б'єфах шлюзів, позначаються маяками. 

     3.2. Шлюзування суден регулюється двокольоровими світлофорами направленої дії. 

     3.3. Світлофори   повинні   забезпечувати   видимість   вогню впродовж доби на відстані не менше як 1 км. 

     3.4. Червоний вогонь світлофорів є знаком заборони, зелений - дозволу. Відсутність вогню на світлофорах є знаком заборони. 

     3.5. За призначенням світлофори діляться на:
     - дальні,  які встановлені на кінцевих  ділянках  верхніх  та нижніх  причальних  пірсів  і регулюють підхід суден до пірсів (не перетинаючи знаків "Стоп" на пірсах).  У разі заборони підходу  до пірсу судно повинно зупинитись на рейді;
     - вхідні,  які встановлені перед відповідними воротами шлюзів (праворуч  за ходом судна) і регулюють вхід суден до камери шлюзів з верхнього або нижнього б'єфу;
     - вихідні,  які  встановлені  в  межах  камери  шлюзів  перед відповідними воротами (праворуч за ходом судна) і регулюють  вихід суден з камери шлюзів у верхній або нижній б'єфи. 

     3.6. Крім  світлофорів на стінках камери шлюзів та причальних пірсів встановлюються знаки "Стоп", які обмежують наближення суден до воріт шлюзу. 

     3.7. Знаки   "Стоп",   які   встановлені  в  камерах  шлюзів, визначають корисну довжину камер,  у межах якої можуть знаходитись судна при шлюзуванні. 

     3.8. Знаки "Стоп"  на  причальних  пірсах  встановлюються  на відстані не менше як 100 м від воріт шлюзів і створюють можливість безпечного розходження зустрічних суден. 

     3.9. Червоне світло вхідних та вихідних світлофорів забороняє перетинати лінію знаку "Стоп".  Зелене світло дозволяє  перетинати лінію "Стоп". 

     3.10. Судноводії  можуть  здійснювати  маневри  суден у межах шлюзів тільки за умови ясної видимості вогню світлофорів. 

     3.11. У разі несправності навігаційного  облаштування  шлюзів начальники  вахти шлюзів дають дозвіл судноводіям на вхід суден до камери або вихід  суден  з  камери  шлюзів  за  допомогою  засобів радіозв'язку  або  телефонного  чи  мобільного  зв'язку  за  умови попереднього оповіщення судноводіїв про несправність  світлофорної сигналізації та здійснення відповідного запису у вахтовому журналі шлюзу та журналі несправностей. 

             4. Організація суднопропуску через шлюзи 

     4.1. Шлюзування суден здійснюється за їх підходом до шлюзів. 

     4.2. Шлюзування  є  процесом,  у якому за командою судноводія члени  екіпажу  судна  займають  місця  так,  щоб   було   можливо забезпечити  надійне швартування  і  спостереження  за швартовими тросами в період шлюзування. 

     4.3. Організацію і керівництво шлюзуванням здійснює начальник вахти шлюзу.  Розпорядження начальника вахти шлюзу щодо  виконання діючих  правил  є  обов'язкове  для  всіх  судноводіїв суден,  які знаходяться в зоні шлюзу. 

     4.4. При шлюзуванні керувати судном повинен його судноводій. 

     4.5. Судноводії суден,  які йдуть на шлюзування,  зобов'язані повідомити через радіозв'язок начальнику вахти шлюзу не пізніше як за 2 години час підходу судна до меж шлюзу, а також інформацію про технічний стан судна. Швидкісні судна повідомляють про свій підхід до шлюзу не пізніше як за 30 хвилин. 

     4.6. У разі необхідності  начальник  вахти  шлюзу  попереджає судноводіїв  про  можливу  затримку шлюзування та дає рекомендації щодо режиму руху суден. 

     4.7. При підході до шлюзу на відстань не менше як  за  1  км, судноводії уточнюють у начальника вахти шлюзу порядок шлюзування. 

     4.8. Зупинка  суден  для  очікування  шлюзування здійснюється судноводіями  за  вказівками  начальника  вахти  шлюзу  і  повинна забезпечувати  безпечні  умови підходу та відходу від шлюзу суден, що здійснюють шлюзування. 

     4.9. За наявності  скупчення  суден  забезпечується  наступна послідовність шлюзування:
     - судна, що здійснюють рейс за розкладом;
     - нафтоналивні судна та судна, що перевозять вибухонебезпечні, отруйні речовини;
     - судна технічного флоту, спецоб'єкти;
     - суховантажні судна та состави;
     - інші судна. 

     4.10. Судна, що прямують для виконання надзвичайного завдання, шлюзуються позачергово. 

     4.11. Дозволяється  сумісне  шлюзування  наступних  категорій 
суден:
     - нафтоналивні судна всіх класів у будь-яких поєднаннях;
     - пасажирські, суховантажні судна та судна технічного флоту. 

     4.12. Сумісне шлюзування  будь-яких суден з нафтоналивними суднами,  а  також  з суднами, які перевозять вибухонебезпечні та отруйні речовини, забороняється. 

     4.13. При сумісному шлюзуванні пасажирські та швидкісні судна заходять до камери шлюзу останніми,  і на  їх  траверзі  в  камері шлюзу не повинно бути інших суден (крім малих та вітрильних). 

     4.14. Шлюзування  суден,  не обладнаних механічним пристроєм, який надає руху цим суднам,  дозволяється тільки на  буксирі  (під бортом, на штовханні) самохідного судна. 

     4.15. При шлюзуванні малих та вітрильних суден всі особи, які знаходяться на палубі, повинні бути вдягнені в рятувальні жилети. 

      5. Підготовка шлюзів та суден до здійснення шлюзування 

     5.1. Начальник  вахти  шлюзу   через   засоби   гучномовного, мобільного  або  радіозв'язку  дозволяє  захід  судна  в  підхідні канали,  здійснює керівництво їх рухом до меж  шлюзу  та  дозволяє підхід суден до причальних пірсів.  У разі заходу судна (включаючи мале судно) у підхідні канали без дозволу начальника  вахти  шлюзу відповідальність   за   можливі   негативні   наслідки  несе  його судноводій. 

     5.2. Суднам  з  вибухонебезпечними  та  отруйними  речовинами забезпечується  захід  у  камеру шлюзу без зупинок біля причальних пірсів. 

     5.3. При   підготовці камери до шлюзування суден  з вибухонебезпечними  та  отруйними речовинами начальник вахти шлюзу приймає необхідні заходи стосовно забезпечення  пожежної  безпеки, не допускає розведення відкритого вогню у безпосередній близькості від камери шлюзу і проведення будь-яких вогневих робіт. 

     5.4. Судноводій, у якого запас за глибиною під днищем судна є мінімальним (п. 2.3), до заходу в шлюз повинен перевірити фактичну осадку судна,  результат перевірки записати в  судновий  журнал і доповісти начальнику вахти шлюзу. 

     5.5. В  аванпортах  та  підхідних каналах самохідним суднам,крім швидкісних, забороняється обгін інших суден. 

     5.6. У  зоні  шлюзу, бмеженій дальніми світлофорами, забороняється взаємний обгін суден усіх типів. 

     5.7. Підхід  суден до причальних пірсів дозволяється при зеленому світлі дальнього світлофора. 

     5.8. Усі маневри,  пов'язані із заходом судна в камеру шлюзу,дозволяються лише при зеленому світлі ближнього світлофора. 

     5.9. Максимальна швидкість заходу суден до камери шлюзу:
     - вантажних составів - 0,8 м/сек;
     - одиночних самохідних - 1,0 м/сек. 

     5.10. Кількість суден, що одночасно шлюзуються, та черговість їх заходу до камери шлюзу визначаються начальником вахти шлюзу. 

     5.11. Першими до камери шлюзу заходять найбільші судна  та вантажні состави. 

     5.12. Швидкісні  судна  заходять  до камери шлюзу за дозволом начальника вахти шлюзу та швартуються в місцях найбільш  безпечних при шлюзуванні та зручних для виходу із камери шлюзу. 

     5.13. Малі  судна  заходять  до  камери  шлюзу останніми та швартуються за вказівками начальника вахти шлюзу.
     Забороняється швартування малих суден під бортом інших суден. 

     5.14. Швартування   суден   у   камері   шлюзу   дозволяється виконувати лише при повній зупинці судна.
     Забороняється гальмувати  рух  судна шляхом швартування їх за плавучі рими. 

     5.15. При  розстановці  суден  у  камері  шлюзу  в  кільватер повинні витримуватись інтервали між суднами не менші як:
     - для буксирних составів - 4 м;
     - для нафтоналивних суден - 10 м;
     - для одиночних суден - 2 м. 

     5.16. При  розстановці  суден під обома стінками камери шлюзу відстань між бортами суден повинна становити не менше як 1 м. 

     5.17. Паралельна  розстановка  нафтоналивних  суден та суден, які   перевозять    вибухонебезпечні    та    отруйні    речовини, забороняється. 

     5.18. При   швартуванні   суден   у  камері  шлюзу  необхідно дотримуватись наступних вимог:
     - усі  одиночні  судна довжиною понад 50 м швартуються на два швартових;
     - суднам  довжиною  до  50  м дозволяється швартуватись одним швартовим із середніх суднових кнехтів;
     - вантажні   состави  швартуються  двома  кінцями:  від  носу першого судна та від корми останнього судна;
     - усі швартові мають бути без слабини і повинні забезпечувати можливість швидкої віддачі;
     - при шлюзуванні составів,  що буксируються,  буксирні канати підбираються без слабини. 

     5.19. Після повного закінчення  швартування  судна  в  камері шлюзу судноводій подає звуковий сигнал,  який засвідчує закінчення цього процесу, та зупиняє рушії (на час швартування інших суден та маневрів воротами шлюзу). 

     5.20. Маневрування  воротами  шлюзу дозволяється тільки після подачі звукових сигналів про закінчення швартування всіма суднами, що знаходяться в камері шлюзу. 

     5.21. Начальник  вахти шлюзу зобов'язаний попередити одним із наявних засобів зв'язку  судноводіїв  суден,  що  шлюзуються,  про початок наповнення або спорожнення камери шлюзу. 

     5.22. Для зменшення зусиль у швартових великовантажних суднах та составах дозволяється під час наповнення або спорожнення камери шлюзу  робота  рушіїв судна на "малому ходу".  При цьому необхідно посилити увагу до режиму переміщення плавучих римів, не допускаючи їх зупинки, а також навалу на інші судна. 

     5.23. Судна  з  виключеними  рушіями  тримають  їх  у  повній готовності протягом усього періоду шлюзування. 

     5.24. Віддавати швартові та здійснювати маневри судном  після закінчення  процесу  шлюзування  дозволяється  лише  при  зеленому світлі вихідного світлофора. 

     5.25. Після  закінчення  шлюзування  судна виходять із камери шлюзу в тій самій послідовності, у якій заходили до камери шлюзу. 

     5.26. Відповідальність за підготовку судна до шлюзування несе судноводій. 

           6. Обов'язки та відповідальність судноводіїв                        суден, що шлюзуються 

     6.1. Під час шлюзування судноводій зобов'язаний:
     - забезпечувати  виконання  екіпажем  судна  дотримання  всіх вимог цих Правил;
     - терміново  повідомляти начальнику вахти шлюзу про всі факти загублених  якорів,  рулів,  ланцюгів  та  інших  великогабаритних предметів у межах шлюзу;
     - надавати вичерпну та достовірну інформацію начальнику вахти шлюзу щодо технічного стану судна,  вантажу,  що перевозиться,  та маршруту  судна,  про  що  зробити  відповідні  записи в судновому журналі;
     - перед   шлюзуванням   нафтоналивних  суден  та  суден,  які перевозять  вибухонебезпечні  та   отруйні   речовини,   здійснити додаткову  перевірку  стану вантажу,  пересвідчитись у безпечності судна,  про що надати інформацію начальнику вахти шлюзу та зробити відповідні записи в судновому журналі;
     - тримати постійний радіозв'язок з начальником вахти шлюзу;
     - за необхідності завчасно укласти щогли;
     - слідкувати за тим,  щоб вантажна стріла плавучого крана при його шлюзуванні обов'язково була вкладена;
     - на високобортних суднах та плавучих доках прибрати підвісні кранці,  які  виступають за габарити судна,  для уникнення поломок леєрного огородження,  світильників та заклинювання судна в камері шлюзу;
     - слідкувати за плавним рухом судна при зміні  рівня  води  в камері шлюзу;
     - слідкувати  за  положенням  швартових,  не   допускати   їх самовіддачі;
     - слідкувати за натягом швартових, не допускати їх обриву;
     - повідомляти  звуковим  сигналом "Попередження" про аварійну ситуацію,  яка можлива під час шлюзування, та вживати всіх заходів щодо її ліквідації;
     - доповісти начальнику вахти шлюзу про  готовність  судна  до шлюзування і назвати своє прізвище та посаду. 

     6.2. При знаходженні судна в зоні шлюзу забороняється:
     - підходити  до  причальних  пірсів  суднам,  які не йдуть на чергове шлюзування;
     - здійснювати  біля причальних пірсів переформування составів та вантажно-розвантажувальні роботи;
     - швартувати  судна  за конструкції шлюзу,  не призначені для цього;
     - зупинятись  на якірну стоянку з віддачею якорів на відстані менше як 20 м від закріплених відкосів берегів і дамб;
     - віддавати якорі біля причальних пірсів;
     - використовувати ланцюги-волокуші;
     - зупинятись та підходити до напірних дамб;
     -  вихід  пасажирів та членів екіпажів на територію шлюзу (за 
виключенням аварійних ситуацій);
     - використовувати засоби гучномовного зв'язку та радіозв'язку з метою, не пов'язаною із здійсненням шлюзування;
     - використовувати  прожектори  для  освітлення рульових рубок інших суден та пульта управління шлюзу;
     - тримати незадраєними бортові ілюмінатори;
     - купатись, ловити рибу, спускати на воду суднові шлюпки;
     - викидати за борт будь-які відходи та сміття;
     - відкачувати баластні води, фекальні відходи;
     - переходити  на  інші судна,  заходити за леєрне огородження палуб судна;
     - наносити будь-які написи на конструкції шлюзу;
     - здійснювати швартування несправними швартовими кінцями;
     - допускати задимлення камери шлюзу і підходів до нього. 

     6.3. Під  час  шлюзування  судноводій  несе  відповідальність згідно з чинним законодавством України. 

           7. Обов'язки та відповідальність начальників вахти шлюзів при здійсненні шлюзування 

     7.1. При   здійсненні   шлюзування   начальник   вахти  шлюзу зобов'язаний:
     - керувати рухом суден у межах шлюзу;
     - надавати інформацію судноводіям  щодо  глибини  на  порогах шлюзу;
     - керувати  розстановкою  суден  біля  причальних  пірсів,  у камері  шлюзу та дотримуватись черговості шлюзування з дотриманням вимог цих Правил;
     - повідомляти судноводіям після їх доповіді про готовність до шлюзування черговість заходу судна до камери шлюзу;
     - розпочинати    процес    шлюзування    (маневри   шлюзовими механізмами,  воротами, затворами) тільки після повного закінчення швартування  суден у камері шлюзу та отримання повідомлення про це звуковими   сигналами   суден   або   від   судноводіїв   засобами радіозв'язку;
     - розпочинати процес наповнення або спорожнення камери тільки після  повного  закінчення  швартування  суден  біля  верхнього та нижнього причальних пірсів;
     - не  дозволяти вихід суден із  камери шлюзу за  наявності непришвартованих  суден  біля  верхнього  або  нижнього причальних пірсів;
     - надавати  всебічну  інформацію  судноводіям  про  наявність зустрічних суден та інших перешкод у межах шлюзу;
     - при порушенні судном,  що шлюзується,  цих Правил припинити шлюзування цього судна, одержати письмове пояснення від судноводія щодо факту  порушення,  а  за  необхідності  викликати  працівника Держфлотінспекції України;
     - при пошкодженні конструкції шлюзу  судном,  що  шлюзується, припинити  шлюзування  цього  судна,  скласти  акт про пошкодження шлюзу  в  3-х  примірниках,  які  направити  судновласнику,  у  ДП "Укрводшлях" та Держфлотінспекцію України. 

     7.2. При здійсненні шлюзування  начальник  вахти шлюзу несе відповідальність згідно з чинним законодавством України. 

       8.  Умови шлюзування негабаритних та аварійних суден 

     8.1. Шлюзування негабаритних та аварійних суден  здійснюється разово за наступними передумовами:
     - відсутності інших можливостей проведення  суден  до  пункту призначення;
     - необхідності проведення судна до пункту ремонту;
     - збереження працездатності шлюзу. 

     8.2. Разові  шлюзування  негабаритних  суден  здійснюються за письмовим зверненням судновласника до ДП "Укрводшлях",  згодою  ДП "Укрводшлях"  та за погодженням з Держфлотінспекцією України.  Про факт шлюзування негабаритного судна робляться відповідні записи  у вахтовому журналі шлюзу та судновому журналі. 

     8.3. Разові шлюзування технічно несправних та аварійних суден здійснюються  за  письмовим   зверненням   судновласника   до   ДП "Укрводшлях",  згодою ДП "Укрводшлях" та в присутності працівників Держфлотінспекції України і Регістру судноплавства України. 

       9. Тимчасове припинення шлюзування суден через шлюзи 

     9.1. Шлюзування  суден припиняється при силі вітру 6 балів та більше,  а малих суден - при силі вітру 3 бали та видимості  менше як 500 метрів. 

     9.2. Шлюзування  суден  припиняється  при утворенні льодового нашарування на металоконструкціях воріт та  стінках  камери  шлюзу товщиною  більше  5 см   або  середньодобовою температурою повітря мінус 7 град.C і нижче упродовж 3-х діб. 

     9.3. Сила  вітру  (п.  9.1)  та  середньодобова   температура повітря    (п.    9.2)    визначаються   на   підставі   прогнозів Укргідрометцентру. 

     9.4. Товщина  льодового  нашарування  на   металоконструкціях воріт  та стінках камери шлюзу визначається персоналом шлюзу,  про що робляться відповідні записи у вахтовому журналі шлюзу. 

     9.5. Шлюзування  суден  припиняється  на  час  профілактичних оглядів та ремонту обладнання шлюзу.
     Графік профілактичних     оглядів     та    ремонтів    шлюзу затверджується ДП "Укрводшлях". 

     9.6. Шлюзування  суден  припиняється  на час міжнавігаційного ремонту шлюзу.
     Строки відкриття    та   закриття   навігації   через   шлюзи визначаються ДП "Укрводшлях",  враховуючи фактичний технічний стан шлюзів    та   обсяги   необхідних   відновлювальних   робіт,   та затверджуються  Державним  департаментом  морського  і   річкового транспорту. 

 Начальник Управління безпеки
 транспорту Міністерства  транспорту України                                     Ю.В.Гержод

 

АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НА ТРАНСПОРТІ, В ГАЛУЗІ ШЛЯХОВОГО ГОСПОДАРСТВА І ЗВ'ЯЗКУ

Стаття 114. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті

Порушення правил входу суден у порт і виходу їх з порту, руху і стоянки суден у портових водах, а також правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки на судна, в путі слідування і під час висадки їх з суден, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проведення без належного дозволу водолазних робіт у портових водах, а також недодержання правил подачі сигналів під час цих робіт -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законом№ 55/97-ВР від 07.02.97}

Стаття 115. Порушення правил користування засобами морського транспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання суден -

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Куріння у невстановлених місцях на суднах -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Абзац другий частини другої статті 115 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1512-VI від 11.06.2009}

{Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86; Законами№ 55/97-ВР від 07.02.97, № 2899-IV від 22.09.2005}

Стаття 116. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах

Керування судноводіями річковими або маломірними суднами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або такими, що не пройшли технічного огляду, або не несуть бортових номерів і позначень, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаними без відповідного дозволу, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовах плавання -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення судноводіями річкових суден правил руху і стоянки суден у плесі, на рейдах і в портах, буксирування составів і плотів, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден, а також пошкодження портових і гідротехнічних споруд та обладнання -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування судном на строк до одного року.

Перевищення судноводіями маломірних суден установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, умисне зупинення або стоянка судна в заборонених місцях, пошкодження гідротехнічних споруд або технічних засобів і знаків судноплавної і навігаційної обстановки, порушення правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування маломірним судном на строк до одного року.

Керування річковим або маломірним судном особою, яка не має права керування цим судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення судноводіями маломірних суден інших правил користування маломірними суднами -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під маломірними суднами у частинах першійтретійчетвертій і п'ятій статті 116частині другій статті 1161частині третій статті 1162частині першій статті 117статті 118частині третій статті 129частині п'ятій статті 130 цього Кодексу слід розуміти самохідні судна з головними двигунами потужністю менш як 75 к.с. (55 кВт) і несамохідні судна та парусні судна валовою місткістю менш як 80 регістрових тонн (або одиниць), а також моторні судна незалежно від потужності двигунів, але валовою місткістю не більш як 10 регістрових тонн (або одиниць) та несамохідні судна (гребні човни вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарки - 150 і більше кілограмів та надувні судна - 225 і більше кілограмів), що належать громадянам.

{Стаття 116 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 3282-11 від 19.12.86, № 7542-11 від 19.05.89, Законом № 55/97-ВР від 07.02.97, № 2686-III від 13.09.2001, № 586-VI від 24.09.2008}

Стаття 1161. Порушення правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа

Випуск (направлення) річкового судна в плавання без документів, що посвідчують належність судна, придатність його до плавання, з неукомплектованим екіпажем, при невідповідності технічного стану судна наявним документам, з порушенням установлених правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовах плавання, а також допуск до керування судном або його механізмами і обладнанням осіб, які не мають відповідного диплома (посвідчення, свідоцтва), -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Випуск у плавання маломірних суден, не зареєстрованих у встановленому порядку, або таких, що не пройшли технічного огляду, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаних без відповідного дозволу, або неукомплектованих спорядженням, а також допуск до керування маломірними суднами осіб, які не мають права керування цими суднами, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію маломірних суден, від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Доповнено статтею 1161 згідно з Указом ПВР № 7542-11 від 19.05.89, із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97}

Стаття 1162. Порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах

Проведення без належного дозволу водолазних робіт або недодержання правил подачі сигналів під час цих робіт, порушення порядку влаштування та обладнання запаней і лісових гаваней, влаштування частоколів та інших пристосувань для лову риби в неустановлених для цієї мети місцях без погодження з технічними дільницями шляху -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення, пошкодження, зривання, самовільна перестановка плавучих і берегових засобів навігаційного обладнання, зв'язку і сигналізації, порушення правил тримання, експлуатації і встановленого режиму роботи навігаційного обладнання на мостах, греблях та інших гідротехнічних спорудах, встановлення без належного дозволу (погодження) знаків, споруд, джерел звукових і світлових сигналів, що створюють перешкоди в розпізнанні навігаційних знаків і сигналів, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

{Доповнено статтею 1162 згідно з Указом ПВР № 7542-11 від 19.05.89, із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97}

Стаття 1163. Порушення правил реєстрації торговельних суден

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню в установленому порядку до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, протягом двох тижнів з дня цих змін -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення від обов'язкової реєстрації судна -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Кодекс доповнено статтею 1163 згідно із Законом № 2686-III від 13.09.2001}

Стаття 117. Порушення правил користування річковими і маломірними суднами

Порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден, -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження внутрішнього обладнання річкових суден -

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Куріння у невстановлених місцях на річкових суднах -тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 117 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86; Законами№ 55/97-ВР від 07.02.97, № 2899-IV від 22.09.2005}

Стаття 118. Порушення правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден

Порушення посадовими особами, відповідальними за технічний стан і правильне користування базами (спорудами) для стоянки маломірних суден, правил утримання баз (споруд) у безпечному для людей і стоянки маломірних суден стані або невжиття заходів для своєчасної заборони чи обмеження експлуатації окремих причалів, пірсів, стоянок, споруд, механізмів і т. ін., коли користування ними загрожує безпеці людей і маломірних суден, а так само незабезпечення ними на базі (споруді) встановленого випускного режиму, експлуатація бази (споруди) без щорічного технічного огляду, допущення стоянки на базі (споруді) не зареєстрованих у встановленому порядку маломірних суден -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 118 із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97}

Стаття 120. Порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті

Порушення встановлених на залізничному, морському і річковому транспорті правил пожежної безпеки -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 120 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законом№ 55/97-ВР від 07.02.97}

Стаття 1211. Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах

Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені, -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{; в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008}

 

СПЕЦЛОЦІЯ: Канівське водосховище — одне з каскаду Дніпровських водосховищ, було створене у 1974 році. Водосховище розташоване в середній частині р. Дніпро на території Київської і Черкаської областей, розраховано на тижневе і добове регулювання стоку р. Дніпро.

У верхній частині водосховище витягнуте з північно-заходу на південний схід, у середній частині — із заходу на схід, у нижній з півночі на південь. Довжина його по осі 123 км найбільша ширина 8,0 км, середня глибина 3,9 м, найбільші глибини більше 20 м.

Правий берег у районі м. Києва і на ділянці с. Трипілля — с. Бобриця характерний горбисто-пересіченими формами рельєфу. Висота його коливається від 60 до 70 м, а в районі с. Григорівка досягає 150 м над НПР (нормальний підпірний рівень) 91,5 м; берег порізаний ярами і вимоїнами.

Верхня частина водосховища від Київ ГЕС до с. Трипілля буяє безліччю піщаних островів і обмілин. Острови витягнуті паралельно берегові. У водосховище впадають, ріки: Десна, Трубіж, Стугна, а також інші більш дрібні струмки.

Гарантована глибина на основному судновому ході від Києва до Канівської ГЕС 3,65 м, ширина 80 м. Радіус заокруглення 800 м. Камери Київського шлюзу 150X18 м, Канівського 270X18. Найменшу висоту 14,38 м від НПР 91,5 м мають судноплавні прольоти моста „Метро".

На водосховищі діє одна основна транспортна судноплавна траса. Нумерація плавучих знаків дана від греблі Канівської ГЕС, парна з правої сторони, непарна з лівої сторони суднового ходу.

На Канівському водосховищі розташований один порт Київ, обладнаний причалами і рейдами для суден. Портом-сховищем водосховища є Переяслав-Хмельницький розташований осторонь від судноплавної траси.                   Захід   на  Переяслав - Хмельницький указує розподільний буй № 5а на 28 км судноплавної траси, далі підхід обставлений плавучими чорними і червоними буями з літерою „П".

Шляхова інформація як постійної дії, так і тимчасового характеру оголошується в листках шляхової інформації, що випускаються щодня ДП „Укрводшлях".

Гідрометеорологічна інформація включає в себе добові і рейсові прогнози погоди, штормові попередження.

Для суден, що знаходяться на Канівському водосховищі, цілодобова передача прогнозів погоди не здійснюється. Канівське водосховище по своїй конфігурації і гідрологічному режиму можна умовно розділити на три ділянки: нижня, середня, верхня.

ВЕРХНЯ ДІЛЯНКА - 58 км (Вишгород - Українка). Русловидна, мілководна, у більшій своїй частині укріплена захисними дамбами. На ділянці спостерігаються стокові течії, причому швидкості змінюються в залежності від сезону року і скидання води Київської ГЕС протягом доби. Через малі глибини і розгони хвилювання на ділянці незначне, однак затрудняє судноплавство.

У нижньому б'єфі Київської ГЕС рейд для стоянки суден, які очікують шлюзування і формування складів, розташований у підхідному каналі біля лівого берега. Місткість рейду не більше шести суден у два ряди.

На ділянці розташовано 7 діючих мостів. Висота судноплавних прольотів указується при нормальному підпірному рівні 91,5 м.

Московський міст розташований на 137,5 км має один судноплавний проліт, ширина суднового ходу складає 190 і, висота 16,37 м.

Захід у гавань Київського річкового порту вказує розподільний буй № 148, на акваторії ковша і причалів порту порядок постановки і безпеку стоянки забезпечує черговий капітан рейду. Для одержання дозволу заходу в порт необхідно вийти по УКХ на радіозв'язок з диспетчером порту.

Обгін і розходження суден довжиною більш 30 м при заході в гавань порту забороняється.

Усім суднам під час плавання по ділянці, з метою забезпечення безпечного розходження з зустрічними судами, слід нести постійну радіовахту на радіостанції УКХ.

Рух по акваторії гавані здійснюється малим ходом. При високих рівнях   води   вимагати   у   диспетчера   порту   надання   допомоги   судам допоміжною тягою. На ділянці розташовано два рейди Київського порту: Рейд «А» для стоянки і формування суховантажних караванів суден розташований   уздовж    правого берега нижче Подільського мосту    і високовольтного повітряного переходу. Загальна акваторія рейду позначена рейдовими знаками.

Подільський міст розташований на 136,5 км, має два судноплавних прольоти, ширина прольотів по 90 м, висота 15,11 м. При проходженні моста необхідно враховувати течію і кривизну суднового ходу, звалення води праворуч ліворуч, швидкість течії досягає 7—8 км/годину.

Парковий міст розташований на 133,2 км, має один судноплавний проліт, ширина суднового ходу 160 м, висота 17,90 м.

Міст Метро розташований на 103,5 км, має два судноплавних прольоти аркового типу, ширина прольотів по 60 м, висота 14,38 м. При проходженні моста необхідно враховувати течію і звалення води праворуч ліворуч, високогабаритні судна повинні дотримувати в мосту точно створу прольоту. У темний час доби міст освітлюється постійними відкритими вогнями, що можуть дезорієнтувати судноводіїв. Швидкість течії досягає до 10—13 км/годину. Судноплавний проліт для проходження суден знизу, характерний існуючими майданами, що утворилися від злиття двох потоків води.

Міст ім. Е. О. Патона розташований на 128,3 км, має два судноплавних прольоти, ширина по 70 м, висота 19,88 м. Спостерігається звалення води праворуч ліворуч.

Дарницький міст розташований на 127,1 км, має два судноплавних прольоти, ширина по 90 м, висота 17,28 м.

Південний міст розташований на 125 км, має один судноплавний проліт, ширина суднового ходу 270 м, висота 18,06 м. На ділянці є підводні переходи в районі яких забороняється віддавання якорів і протягування ланцюгів-волокуш:

1. Буй № 177 нижче Усть Деснянського Ш перекату;

2. Буй № 166 урочище Муромець;

3. Буй № 159 перекат Подільський нижній;

Між мостом «Метро» і мостом ім. Патона;

4. Буй № 137 нижче причалу Березняки;

5. Між мостами Дарницьким і Південним;

6. Нижче буя № 124 Осокорянский 1-й перекат;

7. Буй № 116 острів Козачий;

8. Буй № 114 Китаївський 1-й перекат.

Рейд «Б» призначений для стоянки і формування суховантажних караванів суден що йдуть униз. Розташований уздовж правого берега між нижньою границею високовольтного переходу й дельтою р. Либідь.

Варто мати на увазі, що в темний час доби серед скупчення різних берегових джерел світла сигнальні вогні суден і вогні судноплавної обстановки погано помітні.

Судноводії повинні пам'ятати, що осторонь від суднового ходу по лівому березі від початку Гнідинського рукава до селища Українка здійснюється видобування і навантаження піску на судна за допомогою плавучих кранів і гідропісконавантажувачів Київського порту. Від о. Водників до Українки заплава ділянки по обох берегах порізана на безліч великих і малих островів, з них великі острови:

- острів Козачий у районі буїв № 114—116 (праворуч); острів Ольгин у районі буя № 112 (праворуч); острів Дикий у районі буїв № 107—109 (ліворуч); острів Рославський у районі буя № 103 (ліворуч).

СЕРЕДНЯ  ДІЛЯНКА - 65 км  (Українка - Переяслав-Хмельницький).    Озеровидна,  порівняно    глибоководна. Максимальна глибина на ділянці сягає 15 м. Для середньої ділянки характерна наявність двох   зон   —   глибоководної   (на   Правобережжі)   і   мілководної   (на Лівобережжі). Лівий берег укріплений захисними дамбами.

Вітрове хвилювання на ділянці сягає 0,9 м при вітрах, Північно-західних і Південно-східних напрямків. Стічні плини слабкі. Згінно-нагінні коливання рівня незначні. За роки існування водосховища середня дата початку стійкого льодоутворення на середній ділянці припадає на 11 грудня.

Нижче пристані Українка між буями 79—77, за лівою брівкою суднового ходу, стають порожні наливні судна на якір. Праворуч за огороджувальною дамбою розташована акваторія аванпорту Трипільської ГРЕС, захід в аванпорт указує розподільний буй № 72. Крім вантажного вугільного причалу на акваторії аванпорту розташований причал для заходу невеликих пасажирських туристичних суден, а також суден на підводних крилах.

На 82 км. с. Витачове розташований підводний перехід, огороджений береговими знаками. На 77 км між буями 58—56 на правому березі розташовані діючі Стайківські цегельні заводи, які мають бетонні причальні стінки для підходу вантажних суден під обробку. Розподільний буй № 42 указує на захід у затон пристані Ржищев. У затоні розташований бетонований причал для обслуговування пасажирських суден і окремо причал для обробки вантажних суден. Судноплавна обстановка в затоні в нічний час не освітлюється.

З 30 червня 1985 року діє капітальний проріз уздовж правого берега між буями № 28—37 і обставлена: червоними буями №№ 30; 32; 34, 36; чорними буями №№ 31; 33; 33-А; 35. Розподільний буй № 30 указує на захід до транзитної пасажирської пристані Щучинка, обстановка на акваторії пристані в нічний час не освітлюється. Буй № 28 огороджує затоплені камені Щучинской забори.

Розподільний буй № 22 указує на захід до транзитної пасажирської пристані Ходорів, акваторія пристані в нічний час не освітлюється.

Буй № 20 виставлений на затоплених каменях Букринської забори.

У районі поворотного буя № 18 та буя 18а затоплена висока лісова вирубка, а за межами брівочного буя № 13 затоплені камені Підсінної забори. Від поворотного буя № 18 курс лягає прямо па Переяславський створ.

НИЖНЯ ДІЛЯНКА - 29 КМ (Переяславський створ - аванпорт Канівської ГЕС). Це найглибша ділянка водосховища, на якій максимальна глибина сягає 21 м. Хвилювання буває значним при сильних вітрах Західного і Північно-Західного напрямків, максимальна висота хвиль складає 2,1—2,5 м. Це найнебезпечніша у навігаційному відношенні ділянка, тому що повторюваність штормової хвилі на ній найбільша.

На ділянці спостерігаються незначні стічні і вітрові течії. Є згінно-нагінні коливання рівня води. Льодово-термічний режим носить озерний характер. Нижня ділянка водосховища замерзає в середньому на 3-4 дні раніше, тобто 6-7 грудня. Лід сягає 50 см і більше. Середня дата очищення водоймища від льоду приходиться на 30 березня.

На нижній ділянці лід тане на місці і нерідко під впливом великих швидкостей вітру виникає переміщення льоду, відбувається механічне виламування і подрібнення льоду.

У районі буя №2 розташована транзитна пасажирська пристань Григоровка. У цьому районі кінчається осьова траса водосховища, що обставлена шістьма осьовими буями від 01 до 06. Між осьовими буями 04—05 на 14 км водосховища по правому березі пасажирської пристані Бучаки не має.

Осьовий буй № 03 є поворотно-осьовим і вказує поворот траси. Акваторія аванпорту обгороджена дамбою і на вході в аванпорт праворуч    установлений    червоний    буй    №  2-а,  на  лівій    шпорі  установлений вхідний маяк з зеленим проблисковим вогнем. Рух суден по аванпорту регулюється капітанами суден. Захід   у   камеру   шлюзу   регулює   диспетчер    шлюзу    по   УКХ радіостанції, також право на захід у камеру дає світлофор, розташований на правій брівці голови камери шлюзу.

 

"Предупреждение" (не менее 5-ти коротких гудков).

 

"Человек за бортом"

 

Самоходное судно на ходу при ограниченной видимости.

 

Судно, толкающее или буксирующее при ограниченной видимости; лишённое возможности управляться; занятое ловом рыбы; парусное судно.

 

Самоходное судно (состав) при ограниченной видимости на якоре или на мели.

 

"Я изменяю свой курс вправо"

 

"Я изменяю свой курс влево"

 

"Мои движители работают на задний ход"

 

"Я намереваюсь сделать оборот", "Я намереваюсь остановиться"

 

Запрос на обгон.

 

"Прошу увеличить ход"

 

"Прошу уменьшить ход"

 

"Прошу выйти на радиосвязь"

 

"Я вас понял"

 

При подходе пассажирского судна к причалу; при подходе к непросматриваемому участку, работающему земснаряду, наплавному мосту, шлюзу.

 

При отходе пассажирского судна в рейс

 

При движении по непросматриваемому участку; судно в дрейфе.

 

Сигнал бедствия.

 

 

 

 

Степень волнения и характеристика состояния поверхности, баллы

Высота волны (от-до), м

Словесная характеристика волнения

Признаки для определения состояния поверхности

0

0

Волнение отсутствует

Зеркально-гладкая поверхность

1

до 0,25

Слабое

Рябь: появляются небольшие гребни волн

2

0,25 - 0,75

Умеренное

Небольшие гребни волн начинают опрокидываться, но пена не белая, а стекловидная

3

0,75 - 1,25

Значительное

Хорошо заметны небольшие волны, гребни некоторых из них опрокидываются, образуя местами белую клубящуюся пену - "барашки"

4

1,25 - 2

Значительное

Волны принимают хорошо выраженную форму, повсюду появляются "барашки"

5

2 - 3,5

Сильное

Появляются волны большой высоты, их пенящиеся гребни занимают большие площади, ветер начинает срывать пену с гребней волн

6

3,5 - 6

Сильное

Гребни волн очерчивают длинные валы больших волн; пена, срываемая с гребней ветром, начинает вытягиваться полосами по склонам волн

7

6 - 8,5

Очень сильное

Длинные полосы пены, срываемой ветром покрывают склоны волн, местами, сливаясь, достигают их подошв

8

8,8 - 11

Очень сильное

Пена широкими плотными сливающимися полосами покрывает склоны волн, отчего поверхность становится белой, только местами, во впадинах волн, видны свободные от пены участки

9

11 и более

Исключительное

Поверхность моря покрыта плотным слоем пены, воздух наполнен водяной пылью и брызгами, видимость значительно уменьшена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИСТЕМА МАМС
НВІГАЦІЙНЕ РІЧКОВЕ ОБЛАДНАННЯ

 



 

*           Категорія 1 включає річки, а категорія 2 – лимани та  водосховища.

 

13.09.2017
Просмотров (729)


Зарегистрированный
Анонимно